Повна класифікація:

Клас – Ссавці (Mammalia)

Ряд – Хижі (Carnivora)

Родина – Ведмедеві (Ursidae)

Рід – Ведмідь (Ursus)

Вид – Ursus arctos

Загальна інформація про тварину:

Ареал бурого ведмедя – найбільший серед усіх видів ведмедів у світі. Вони зустрічаються у локалізованих популяціях у Східній та Західній Європі, у Північній Азії, частинах Гімалайських гір та на о. Хоккайдо в Японії. У Північній Америці бурі ведмеді зустрічаються на заході Канади, на Алясці, а також США, у штатах Вайомінг, Монтана, Айдахо та Вашингтон. Бурі ведмеді проживають у різних природних середовищах: від високогірних лісів  до відкритих лук та узбережь. В Україні вид зберігся лише в регіоні Карпат, чисельність не перевищує 300 особин. 

Довжина тіла ведмедів від 1 до 3 м, висота в плечах від 90 до 150 см. Вага може сягати від 100 до 700 кг. Хутро темно – коричневе, але варіюється від кремового до майже чорного. Ведмеді всеїдні тварини, в основному споживають рослинну їжу, комах, рибу та дрібних ссавців. В деяких регіонах вони навіть полюють  на копитних. Період добової активності ведмедів – ранок та вечір.

У більшості випадків бурі ведмеді живуть самостійно, за винятком самок з дитинчатами. Тривалість життя ведмедів від 20 до 35 років. Самки народжують від 2 до 4 ведмежат (найчастіше 2), вагітність триває 6-8 місяців. Бурі ведмеді копають барлоги для зимової сплячки, під час якої самки народжують ведмежат (січень – березень). Ведмежата залишаються з матір’ю до віку 2,5 років.

Що найбільше загрожує бурим ведмедям?

• нелегальне трофейне полювання;
• конфлікт «людина-ведмідь» (конфлікти між ведмедями та пасічниками)
• деградація природних середовищ існування;

Ведмідь бурий охороняється відповідно до:

• Додатку II Конвенції CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення);
• Додатку II Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни  і природних середовищ існування в Європі); 
• Додатків II і IV Оселищної Директиви ЄС;  
• Червоної Книги України

5 Цікавих фактів:

1. Бурий ведмідь має один із найширших ареалів серед наземних хижих ссавців.
Він поширений у Північній Америці, Європі та значній частині Азії — від лісів Західної Європи до Далекого Сходу.

2. Колір його хутра зовсім не обов’язково бурий.
Забарвлення може варіювати від майже чорного, темно-коричневого та рудуватого до дуже світлого, кремового або золотистого. Воно залежить, зокрема, від географічної популяції та індивідуальних особливостей.

3. Бурий ведмідь — не суто хижак.
Попри належність до ряду Хижі, значну частину його раціону становить рослинна їжа: ягоди, плоди, горіхи, корені та інші частини рослин. Також він поїдає комах, рибу, дрібних і великих тварин та падло.

4. Перед зимовим періодом ведмідь може з’їдати величезну кількість їжі.
Восени він активно накопичує жирові запаси, які допомагають пережити період зимового спокою. У цей час маса тіла деяких ведмедів може суттєво збільшуватися.

5. У бурого ведмедя надзвичайно добре розвинений нюх.
Він здатний знаходити їжу за запахом на значній відстані. Саме нюх є одним із найважливіших органів чуття ведмедя під час пошуку їжі та орієнтування в довкіллі.