Повна класифікація:

Клас – Ссавці (Mammalia)

Ряд – Хижі (Carnivora)

Родина – Котові (Felidae)

Підродина – Котові (Felinae)

Рід – Сервали (Leptailurus)

Вид – Leptailurus serval

Загальна інформація про тварину:

Сервал — середнього розміру дика кішка, поширена переважно в субсахарській Африці. Найчастіше він мешкає у вологих трав’янистих угіддях, саванах, заболочених територіях, очеретяних заростях та поблизу водойм. Сервали можуть також зустрічатися у лісових заростях і бамбукових хащах. Наявність густого рослинного покриву та достатньої кількості дрібної здобичі є важливими умовами для їхнього існування.

Сервал має струнке тіло, довгі ноги та непропорційно великі округлі вуха. Саме відносно довгі ноги є однією з найбільш характерних особливостей цього виду. Довжина тіла дорослого сервала становить приблизно 60–100 см, довжина хвоста — близько 30–45 см. Маса самців зазвичай становить близько 9–18 кг, а самок — приблизно 9–13 кг. Шерсть має жовтувато- або золотисто-коричневе забарвлення з темними плямами та смугами, причому їхній малюнок відрізняється у різних особин.

Сервал — переважно одиночна і територіальна тварина. Найбільш активний рано-вранці та наприкінці дня, хоча в районах поблизу людських поселень може переходити до переважно нічного способу життя. Територію сервали позначають запаховими мітками, зокрема сечею, а також залишають запахові сліди за допомогою залоз на голові.

Основу раціону сервала становлять дрібні ссавці, особливо гризуни. Також він полює на птахів, жаб, ящірок, комах та іншу дрібну здобич. Сервал має дуже добре розвинений слух і здатний визначати місцезнаходження здобичі навіть під шаром рослинності або ґрунту. Під час полювання він може різко стрибнути вперед або високо вгору, використовуючи передні лапи для захоплення здобичі.

Сервал відомий своєю високою ефективністю полювання: в одному з досліджень успішними були близько 48% спроб полювання. Під час полювання сервал може завмирати на місці, прислухаючись до рухів здобичі, а потім блискавично атакувати.

Вагітність триває приблизно 65–75 днів, після чого самка народжує зазвичай 2–3 кошенят. Дитинчата залишаються з матір’ю приблизно до року, після чого починають вести самостійне життя та шукати власну територію. Статевої зрілості сервали досягають приблизно у 18–24 місяці.

У природі сервали живуть у середньому близько 10 років, хоча відомі особини, які досягали значно більшого віку; у неволі вони можуть жити понад 20 років.

Що найбільше загрожує сервалам?

• Втрата та деградація природних середовищ існування, насамперед через розвиток сільського господарства та освоєння територій;
• Зменшення чисельності здобичі внаслідок змін природних екосистем;
• Переслідування людьми та загибель тварин у районах, де вони наближаються до сільськогосподарських угідь і можуть полювати на свійську птицю;
• Втрата водно-болотних угідь, які є важливими місцями існування сервала.

Сервал має статус Least Concern (LC) — «Найменша осторога» у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN Red List). Водночас стан окремих регіональних популяцій може бути значно гіршим, ніж глобальний статус виду.

Сервал охороняється відповідно до:

• Додатку II Конвенції CITES (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення).

5 цікавих фактів:

1. Великі вуха — чудовий «радар»

Сервал має одні з найбільших вух відносно розміру тіла серед котячих. Вони допомагають дуже точно визначати напрямок звуку та знаходити здобич навіть тоді, коли її не видно у високій траві.

2. Сервал — майстер стрибків

Завдяки довгим ногам сервал може здійснювати високі вертикальні стрибки. Під час полювання він використовує їх, щоб схопити птаха в польоті або різко атакувати здобич у густій траві.

3. Він може полювати «на слух»

Сервал має надзвичайно добре розвинений слух. Він може завмерти й прислухатися до рухів гризуна, прихованого під травою або навіть під тонким шаром ґрунту, а потім точно визначити місце здобичі.

4. Плями сервала допомагають йому маскуватися

Темні плями та смуги на золотисто-коричневому хутрі розбивають контури тіла сервала й допомагають йому залишатися непомітним серед високої трави та чагарників.

5. Сервал має дуже довгі ноги для свого розміру

У сервала найдовші ноги відносно розміру тіла серед усіх котячих. Така будова допомагає йому пересуватися високою травою, бачити поверх рослинності та здійснювати стрімкі стрибки під час полювання.