Крокодил кубинський є ендемічним видом, що мешкає лише на острові Куба.
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Крокодилоподібні (Crocodylia)
Родина: Крокодилові (Crocodylidae)
Рід: Крокодил (Crocodylus)
Вид: Crocodylus rhombifer
Крокодил кубинський є ендемічним видом, що мешкає лише на острові Куба. Основні популяції збереглися в болотистих регіонах — переважно у Західних болотах Запата (Ciénaga de Zapata) та острові Хувентуд. Вид віддає перевагу прісноводним середовищам — болотам, лагунам та озерам, рідше трапляється в мангрових зонах.
У природі тривалість життя сягає 40–50 років, у неволі може перевищувати 60 років. Самці зазвичай важать 70–130 кг, іноді досягають 200 кг, самки — 40–80 кг. Довжина тіла дорослого самця становить 2,3–2,7 м, самки — близько 2,0–2,3 м.
Крокодили кубинські ведуть напівводний спосіб життя, але проводять більше часу на суші, ніж більшість інших крокодилів. Активні вдень. Самки будують гнізда з рослинності та ґрунту поблизу води. Кладка налічує 30–40 яєць, інкубація триває 70–80 днів. Самка активно охороняє гніздо і допомагає молоді після вилуплення. Молоді особини мають яскраво-жовте забарвлення з чорними плямами, що з віком тьмяніє.
Це хижак-опортуніст, який живиться рибою, земноводними, дрібними ссавцями, черепахами, птахами, а також падаллю. Молоді крокодили споживають комах і безхребетних.
Крокодили роду Crocodylus з’явилися понад 50 млн років тому, у період еоцену. Кубинський крокодил вважається одним із найстаріших ендемічних видів Карибського басейну, який еволюціонував в умовах ізоляції, пристосувавшись до життя на острові.
Крокодил кубинський є національним символом Куби: за його формою навіть порівнюють обриси острова. У місцевій культурі він символізує силу, витривалість і захист рідної землі.
За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), крокодил кубинський має статус “Critically Endangered” (у критичній небезпеці).
Основними загрозами є гібридизація з крокодилом американським (Crocodylus acutus), втрата природних біотопів та браконьєрство.
