Зустрічається у різноманітних екологічних та кліматичних умовах від Атлантичного узбережжя в Західній Європі до Далекого Сходу
Клас – Ссавці (Mammalia)
Ряд – Хижі (Carnivora)
Родина – Котові (Felidae)
Підродина – Малі кішки (Felinae)
Рід – Рись (Lynx)
Вид – Lynx lynx
Рись євразійська має один з найбільших ареалів з усіх видів Котячих. Зустрічається у різноманітних екологічних та кліматичних умовах від Атлантичного узбережжя в Західній Європі. Ареал простягається через усю зону мішаних та бореальних лісів аж до Центральної Азії та Тибетського нагір’я і досягає узбережжя Тихого океану на Далекому Сході. В Центральній Азії рисі зустрічаються на більш відкритих, мало заліснених територіях та степах.
Європейську популяцію рисі євразійської оцінюють в 9 000-10 000 особин (за винятком популяцій в Білорусі та Росії), та поділяють на десять окремих субпопуляцій, в залежності від ареалу поширення. Євразійська рись зникла з більшої частини Західної Європи і була реінтродукована у таких країнах як Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Італія, Словенія та Швейцарія. В Україні популяція євразійської рисі в Карпатському регіоні оцінюється в 350-400 особин, а Поліська – у 80-100 особин.
Євразійська рись – має найдовші лапи з роду рисей (60-75 см) які взимку густіше вкриті шерстю і виконують роль снігоступів. Довжина тіла – 80-100 см, хвіст короткий – 10-20 см з чорним кінчиком. Вага тварини 15-25 кг, самці переважно на 25-30% важчі за самок. Колір хутра може варіюватися від сірого до червонуватого або жовтуватого, може мати візерунок з чорних плямок або бути однотонним. Характерна особливість рисей це наявність чорних «китичок» на кінцях вух.
Рись дуже вправний мисливець, має чудовий слух і дуже хороший зір, та може вполювати здобич в 3-4 рази більшу від її власного розміру (наприклад олень чи кабан) , але в основному харчується середньою та маленькою здобиччю – козулі, зайці, птахи та гризуни. Євразійська рись – одиночна і територіальна тварина, розміри території коливаються в широких межах від 100 до 1000 км². Найчастіше активна на світанку та сутінках. Тривалість життя від 13 до 25 років.
Самки починають розмножуватись у віці двох років, самці – трьох. Шлюбний період припадає на лютий – початок квітня, і у цей час рисі активні і вдень. Вагітність триває 2-2,5 місяці, народжується від 1 до 4 рисенят. У двомісячному віці дитинчата починають ходити за матір’ю на полювання, а стають самостійними у віці близько десяти місяців.
Що найбільше загрожує рисям?
Рись євразійська охороняється відповідно до:
Статус виду у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи (Red List of Threatened Species™) – «Найменша осторога» (Least Concern, LC), але стан окремих популяцій євразійської рисі (більшість західноєвропейських) класифікується як «У критичній небезпеці» (Critically Endangered, CR) та «Зникаючий» (Endangered, EN).
1. Вуха з «китичками» допомагають визначити напрямок звуку
Характерні чорні китички на кінчиках вух — одна з найвпізнаваніших особливостей рисі. Вважається, що вони можуть відігравати роль у сприйнятті та локалізації звуків, хоча їхня точна функція досі не встановлена.
2. Лапи рисі працюють як природні снігоступи
Взимку лапи євразійської рисі вкриваються густішим хутром, а великі широкі ступні допомагають тварині пересуватися по глибокому снігу, зменшуючи провалювання.
3. У кожної рисі свій унікальний візерунок хутра
Забарвлення євразійської рисі може значно відрізнятися — від сіруватого до рудуватого або жовтуватого. Кількість і розташування плям також індивідуальні, тому за ними можна розрізняти окремих тварин.
4. Рись може вполювати здобич, більшу за себе
Основу раціону рисі становлять тварини середнього розміру, зокрема козулі, зайці та гризуни. Водночас вона здатна здолати значно більшу здобич — наприклад, дорослу козулю, а іноді й молодого оленя.
5. Рись майже ніколи не живе групами
Євразійські рисі — переважно одиночні тварини. Самці та самки зустрічаються разом переважно в період розмноження, а самка виховує дитинчат самостійно. Кожна доросла рись має власну територію, яку позначає запаховими мітками.
