Повна класифікація:

Тип – Хордові (Chordata)
Клас – Ссавці (Mammalia)
Ряд – Примати (Primates)
Родина – Лемурові (Lemuridae)
Рід – Eulemur
Вид – Eulemur albifrons

Загальна інформація про тварину:

Лемур білолобий є ендеміком Мадагаскару. Поширений переважно в північно-східній частині острова, де мешкає у вологих тропічних та субтропічних лісах, узліссях і вторинних лісових масивах. Тривалість життя у природі в середньому 15–20 років, у неволі  до 25–30 років за належних умов утримання. Середня маса тіла становить 2,0–2,8 кг. Статевий диморфізм за масою виражений слабо. Довжина тіла – 40–45 см.
Довжина хвоста – 50–60 см, хвіст не є хватальним, але допомагає зберігати рівновагу під час пересування.

Лемури білолобі — соціальні тварини, які живуть у групах чисельністю від 5 до 12 особин. Активні переважно вдень. Розмноження має сезонний характер. Вагітність триває близько 120–125 днів. Самка зазвичай народжує одне дитинча, рідше — двох. Молодь тривалий час перебуває під опікою матері. Комунікація між особинами включає вокалізації, запахові мітки та візуальні сигнали. Всеїдні з переважанням рослинної їжі. Раціон включає плоди, листя, квіти, нектар, насіння, а також комах та інших дрібних безхребетних.

Рід Eulemur сформувався в результаті тривалої еволюційної ізоляції приматів на Мадагаскарі. Лемури походять від давніх приматів, які потрапили на острів понад 50–60 мільйонів років тому та еволюціонували окремо від африканських і азійських форм.

У культурі Мадагаскару лемури мають сакральне значення й часто пов’язані з місцевими віруваннями та табу (fady). Лемур білолобий є важливим об’єктом наукових досліджень у галузях приматології, етології та охорони природи. Значний внесок у вивчення лемурів зробили такі дослідники, як Жан-Жак Петтер та Елісон Джоллі.

За даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), лемур білолобий має статус Near Threatened (Близький до загрозливого). Основні загрози — знищення лісів, фрагментація середовища існування та незаконний відлов.

5 цікавих фактів:

1. Самці мають характерну світлу або білу лобову ділянку, тоді як самки зазвичай темніші й не мають такого контрастного забарвлення.
2. На відміну від багатьох інших лемурів, білолобі лемури активні переважно вдень, що полегшує їх спостереження в природі.
3. Споживаючи плоди, лемури поширюють насіння, сприяючи природному відновленню лісів Мадагаскару.
4. Лемури використовують голосові сигнали, міміку та запахові мітки для підтримання соціальних зв’язків у групі.
5. Навіть незначне знищення лісів може суттєво впливати на чисельність популяцій цього виду.