Від ексцентричного малюка до однієї з самих відомих горил у Європі

8 серпня 1974 р., у родині рівнинних горил Фрітца і Делфі  з Нюрнберзького зоопарку народився малюк, якого назвали Тоні.

З самого дитинства Тоні вирізнявся дещо егоцентричним та нетовариським характером і німецькі фахівці докладали значних зусиль, намагаючись соціалізувати його в різних групах. Так за два десятки років він змінив декілька зоопарків у містах: Нюрнберг, Ганновер, Заарбрюкен.

У 1999 році куратор по горилам в ЄАЗА (Європейській асоціації зоопарків та акваріумів) прийняли рішення передати горилу Тоні до Київського зоопарку, де на той час проживала самка Дора. Так  29 вересня у 25-річному віці він потрапив до нашого зоопарку. Але всі спроби об’єднати Тоні і Дору були марними, вони постійно конфліктували і фахівці зоопарку були вимушені тримати їх у різних вольєрах.

Нажаль у 2000-х рр. стан Київського зоопарку стрімко погіршувався через нефаховість тогочасного керівництва яке призвело до кризи, а у 2009-2013 рр. взагалі була спроба остаточно знищити зоопарк,  забравши його територію під житловий комплекс. І тільки завдяки громадськості, небайдужим киянам та увазі європейської спільноти вдалось врятувати весь Київзоо разом з горилою Тоні.

Зрозуміти масштаб тогочасних проблем зоопарку можна за посиланням: https://zn.ua/ukr/internal/zoopark_periodu_svavillya.html

У 2014 році формат роботи Київського зоопарку змінився. Пріоритетом роботи стало наближення до європейських стандартів та сучасних норм утримання тварин. І горила Тоні відчув ці покращення у числі перших. Нарешті замість клітки з гратами і нього з’явилось затишне світле житло з дерева та скла та невелике зелене літнє подвір’я.

Вже у 2016 році громадськості було презентовано концепцію майбутнього Київського зоопарку сучасного світового рівня, розроблену разом із фахівцями Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (ЄАЗА). А з 2017 стартувала масштабна реконструкція КиївЗоо. Нажаль війна призупинила будівництво нового сучасного Приматника, але одразу після нашої Перемоги одним з перших буде добудовано вольєр для нашої горили.

Зараз Тоні надано тимчасові просторі світлі 200-метрові апартаменти з виходом на власну зелену фазенду, площею близько 500 кв.м.

Для благополуччя горили тут є: кам’яниста гряда, дерев’яна платформа, лежанка, гамак, акваріум з рибками, штучний мурашник, баскетбольне кільце, барабан для фруктів, і навіть телевізор з науково-популярними програмами про навколишній світ.

Утримання горили – дуже складний та кропіткий процес. До нього залучено цілу групу різноманітних зоопарківських фахівців: ветеринари, зоологи, зоотехніки та науковці. Фізичний стан та поведінка тварини є об’єктом щоденної уваги та предметом обговорення з фахівцями європейської спільноти. Всі показники життєдіяльності Тоні ретельно вимірюються та фіксуються у міжнародній електронній базі Species 360: Zoological Information Management System (ZIMS).

Численні фахові рекомендації щодо утримання та лікування горили надаються у формі онлайн-спілкування та письмових рекомендацій. А у разі невідкладних випадків – ветеринари та зоологи завжди готові вирушити до Києва для посилення нашої команди.

Так, у 2019 році Тоні продемонстрував ознаки гострих проблем зі шлунком, які вимагали невідкладної діагностики та відповідних  ветеринарних заходів. Тож на наше запрошення до КиївЗоо оперативно прибули колеги з німецького Інституту ветеринарії зоопарків та дикої природи.

Разом з нашими ветеринарами було проведене повне обстеження шлунку, кишківника, серця та загального стану горили; вжито заходів із знеболення та знаття запалення; виписано індивідуальну лікувальну дієту, враховуючи вікові та видові особливості тварини. Було також розроблено спеціальну програму помірних фізичних навантажень. В результаті спільних зусиль Тоні видужав та наразі почувається добре – настільки, наскільки це можливо у його віці.

А 51 рік для горили у перекладі на людський вік – це понад 90! На сьогоднішній день наш старенький Тоні веде спокійний та розмірений спосіб життя. Він радо спілкується зі своїми зоокіперами, яких щиро вважає за членів власної родини. За пів століття він сформував власні уподобання та звички: перегляд улюблених передач та журналів, гра в м’яч, лазання кам’яною грядою, підйом на дерев’яну платформу, прогулянки своєю зеленою садибою,  відпочинок у м’якому гамачку, обертання фруктового барабану, добування натурального меду з імпровізованого «термітника», лузання насіння, смакування свіжим томатним соком і кефірчиком та солодка дрімота у запашному сіні.

За характером Тоні обережний, недовірливий, в міру агресивний, вдумливий та надзвичайно самолюбивий. Він в усьому має бути єдиним і головним. Серед кіперів визнає членами родини лише жінок, з якими спілкується за допомогою жестів та яким дозволяє себе обслуговувати. І жодним чином не допускає наближення співробітників чоловічої статі, яким всіляко висловлює своє несприйняття та неповагу. До відвідувачів ставиться трохи зверхньо, хоча буває що часом зацікавиться кимось і може вступити в спілкування, висловлюючи свій інтерес мімікою та різноманітними жестами.